Майбутній час: will, going to чи Continuous

Майбутнього часу в англійській, строго кажучи, немає – є чотири способи говорити про майбутнє, і вибір між ними залежить не від часу, а від того, наскільки подія вирішена.

Чотири способи

• will – рішення прямо зараз, у мить розмови. «The phone is ringing. – OK, I’ll answer it». Сюди ж обіцянки й припущення: «I promise I won’t tell», «Maybe he will come».
• going to – намір, який був до розмови, або видимі ознаки. «She is going to study medicine» – вирішила раніше. «Look at those clouds! It’s going to rain» – доказ перед очима.
• Present Continuous – домовленість із конкретним часом і місцем. «We are having dinner with Anna at eight» – домовилися, дата в календарі.
• Present Simple – розклад, який від вас не залежить. «The train leaves at 6:30».

Найчастіша помилка

Will там, де потрібне going to. «I will study medicine» звучить так, ніби ви вирішили це щойно, посеред розмови. Якщо рішення ухвалене раніше – «I’m going to study medicine». Різниця не граматична, а смислова: співрозмовник почує саме те, що ви сказали.

Що всередині

Шістнадцять завдань: десять питань із вибором форми й шість речень із пропуском. У кожному є контекст, який підказує, який зі способів доречний. Рівень B1.

Щоб часи перейшли з правил у мовлення, потрібна регулярність, а не обсяг. Про це – у статті про пʼять звичок для впевненої англійської.