Англійська в ресторані: замовлення й рахунок

Ресторан – місце, де англійська потрібна майже кожному, хто виїжджає за кордон, і де брак десятка слів псує цілий вечір. Добра новина: набір фраз тут закритий і невеликий, а сценарій розмови однаковий у будь-якій країні.

Слова на столі

Перша частина вправи – предмети, які лежать перед вами: plate, fork, knife, spoon, glass, napkin, menu і bill. Це база, без якої не попросиш нічого замінити й не поясниш, чого бракує.

Сценарій розмови

1. Столик: «A table for two, please».
2. Замовлення: «I’d like the soup, please». Саме I’d like, а не I want – want звучить різко, майже як вимога.
3. Уточнення: «What’s the dish of the day?», «Is it spicy?».
4. Рахунок: «Could we have the bill, please?». В Америці частіше кажуть check.

Ввічливість – не прикраса

Англійська просьба майже завжди будується як питання: could, would, may. «Could I have…» замість «Give me…». Українською пряма форма звучить нормально, англійською – грубо, і це найпомітніша відмінність у тому, як сприймають співрозмовника.

Що всередині

Шістнадцять завдань: вісім предметів підписати на схемі стола й вісім питань на фрази. Рівень A2.

Найчастіша перешкода в таких ситуаціях – не брак слів, а страх сказати неправильно. Про це – у статті як не боятися говорити англійською.